Як подолати стрес, інформує Східне міжрегіональне управління інформує
Східне міжрегіональне управління державної служби України повідомляє.
Попри воєнні дії мільйони українців продовжують працювати. Стрес, психологічні травми й інші проблеми, з якими стикаються працівники, не лише погіршують якість їхнього життя, але і знижують продуктивність праці, підвищують ризики нещасних випадків на роботі.
У цей складний для нас усіх час потреба психологічної допомоги є вкрай актуальною.
Перша психологічна допомога полягає в тому, що ви, перебуваючи поряд з людиною, пропонуєте елементарну людську підтримку, надаєте практичну інформацію і проявляєте стурбованість, демонструєте пошану і впевненість в можливостях постраждалого. У людини в кризовій ситуації можуть з’являтися такі реакції на стрес: агресія, апатія, ступор, рухове збудження, страх, істерика, нервове тремтіння, плач.
Як же діяти та що говорити в ситуації коли поруч виявилася людина яка потребує першої психологічної допомоги?
Пропонуйте підтримку, не нав’язуючи її: «Чи хочеш ти поговорити про те, що відбувається? Я можу вислухати. Якщо зараз невдалий час, просто знай, що я тут. Коли будеш готовий (готова), я поряд»
Слухайте активно. Використовуйте позитивне невербальне спілкування, зберігайте відкрите положення тіла та демонструйте, що ви зацікавлені, підтримуючи зручний зоровий контакт. Не поспішайте. Людина може потребувати сторонньої підтримки, але бути не готова говорити. Можна запропонувати склянку води/чаю і сказати так: «Ти не один (одна), я поряд. Ми можемо просто посидіти в тиші»
Дозвольте людині проявляти будь-які емоції, не забороняйте їх такими фразами: «Заспокойся. Не плач. Не бійся. Не думай так». Натомість покажіть людині, що ви приймаєте її почуття: «Я бачу, що ти відчуваєш страх, паніку, провину….», «Те, що ти відчуваєш – це нормальна реакція на ненормальну ситуацію». Усвідомлення і прийняття свого емоційного стану – це перший крок до покращення.
Використовуйте позитивну підтримуючу мову, наприклад: «Я тут, із тобою. Ти не один (одна)», «Мені знайоме те, що ти відчуваєш», «Дякую, що поділився (поділилася), іноді важко це зробити», «Я вражений тим, як ти впорався (впоралася) з….», «Мені дуже шкода, що тобі зараз так важко. Чи можу я щось зробити для тебе?»
Спрямовуйте увагу людини на активні дії, наприклад: «Чим я можу допомогти?», «Пропоную прогулятися й попити кави», «Я не знаю відповіді на твоє запитання, але я можу бути поруч, вислухати й поділитися контактами фахівців…», «Я знаю, що в таких ситуаціях можуть допомогти фізичні вправи або проста прогулянка…»
Уникайте давати поради і ставити діагнози, натомість поділіться контактною інформацією та/або спрямуйте людину до ресурсів, де вона зможе отримати допомогу фахівця.
Надання допомоги на робочому місці ні в якому разі не замінює професійну допомогу психолога, але мотивує людей своєчасно звертатися до фахівця.
Більше інформації щодо психосоціальної підтримки на робочому місці на інформаційному порталі Держпраці https://www.pratsia.in.ua/ilo/psykhosotsialna-pidtrymka-na-roboti.html.
